І пам’ятай увесь шлях, котрим вів тебе Господь! (Повторення Закону 8:2)
Урочисто і зворушливо 23 листопада розпочалося ранкове богослужіння, присвячене 20-літтю УАЦВО. Історія Українського адвентистського теологічного та Українського гуманітарного інститутів – прекрасний досвід підтримки та допомоги від Бога, Який протягом усього цього часу рясно благословляв розбудову цих вищих навчальних закладів. «Господа Ім’я прославим із подякою в серцях…» – такими словами чоловічий хор УАТІ розпочав другу частину служіння. Безліч гостей, працівників УАЦВО, адміністрації УУК та ЄАД – усі разом створили сімейну атмосферу свята, дякуючи Господеві за чудовий шлях, Яким Він вів. Шкільний дитячий хор «Академія мудрості» прекрасно доповнив богослужіння натхненним співом на славу Божу.
Корчук В’ячеслав Іванович наголосив на перевазі християнської освіти: «Християнська освіта має обсновуватися на Слові Божому, на вченні Ісуса Христа. На сторінках Святого Письма ми знаходимо головні засади правильної освіти, яка виховує людей з біблійними цінностями. Ми прагнемо докладати максимум зусиль, щоб кожен студент був всебічно розвинений: інтелектуально, професійно, духовно, фізично. Саме такими Бог бажає бачити усіх людей».
Михайло Камінський, президент Євро-Азійського дивізіону, передав вітання від керівництва Генеральної Конференції, зокрема Теда Вільсона. У своїх роздумах Михайло Хомич наголосив на близькості Другого Пришестя Христа, він закликав присутніх щодня готуватися до цієї знаменної події, яка є очікуваною для всіх віруючих.
Служителі Церкви Адвентистів Сьомого Дня звершили молитву благословення над завідуючими кафедер, просячи, аби Господь дав мудрості й допоміг кожному у важливій праці становленні особистостей.
«Soli Deo Gloria» (слава тільки Богу) – такими словами наприкінці богослужіння хор УАЦВО закликав присутніх віддати хвалу і славу милостивому Небесному Батьку, дякуючи Йому за дивовижний шлях, пройдений завдяки Його керівництву.
Хочеться разом з пророком Самуїлом сказати: «Аж до цього місця допоміг нам Господь!» (1 Самуїла 7:12)
Автор: Альона Білик