Вечеря Господня

Сімнадцятого грудня в студентській громаді м. Буча відбулося одне з найважливіших служінь у році – Вечеря Господня. Для кожної людини, яка посвятила своє життя Богові цей день є особливим.

Обряд Святої Вечері має здійснюватися проповідником або пресвітерами,  розносячи Хліб та Вино.

Перша частина – обряд омивання ніг. Когось, можливо, участь у Вечері Господній не зачіпає до глибини душі.  Але, здається майже, неможливо схилитися на коліна з метою омити ноги іншої людини і не отримати урок упокорення.  Напевно, саме тому ця частина служіння є для деяких людей серйозною перепоною для прийняття.  Для цього обряду чоловіки віддаляються в одне приміщення, а жінки – в інше. Омивання ніг — час для виправлення непорозумінь, звернення до тих, з ким ви розійшлися в думках, часом аби попросити пробачення.

Спочатку співається псалом під час якого пресвітери преломляють Хліб(пасхальний Хліб, що їв Ісус, був прісним, закваска (дріжджі), що викликає бродіння, у Біблії є символом гріха (1 Кор. 5: 7, 8), а після завершення співу – роздають людям. Тільки прісний Хліб міг символізувати безгрішне тіло Христа.

Третьою, не менш важливою частиною є – вино (виноградний сік), яке символізує бездоганну досконалість очищаючої крові Спасителя, воно має бути не переродженим. Пресвітер запрошує людей спільно випити виноградний сік, який також приймається з тихою молитвою.

Щодо того, чому Причастя проводиться раз в квартал, то є доволі проста відповідь. Ісус сказав: “… Це чиніть на спомин про Мене!”(Єванг. від Луки 22:19).  Але Він не сказав, як часто це варто робити.  Тож кожна християнська конфесія сама собі визначила частоту прийняття святих символів.  Наприклад, у православних причастя відбувається не рідше двох разів на місяць. А у адвентистів вирішили проводити Вечерю Господню раз на три місяці.

Саме тому, що це служіння проходить не так часто, воно завжди наповнене особливою атмосферою.

Автор: Наталія Красновид