Натхненна зустріч з ректором УАТІ

Спокійна атмосфера студентського кафетерію, яку посилювало неспішне мерехтіння гірлянд. Тепле світло ламп, запах їжі та відчуття, що всіх зустрічають як рідних, формували враження домашнього затишку.

Суботнього вечора, 11 грудня ректор Українського адвентистського теологічного інституту (УАТІ) Ігор Корещук та його дружина Ольга організували неформальну зустріч сімейних богословів з їх дружинами. На зустріч прийшли сім пар, не рахуючи сім’ю організаторів.

Коли прийшов час починати зустріч, лампи були вимкнені, а до сором’язливого світла гірлянд приєднались вогні свічок. Здавалось, наче це якась таємна сімейна зустріч, під час якої присутніх чекало щось особливе.

У першій частині програми, всіх запросили сісти в коло, всі рівні, кожен біля своєї дружини, відчувається спокій і легкість. Ректор запропонував тему для роздумів “Міфи про пасторське життя”. Майбутні пастори зі своїми дружинами сиділи і уважно слухали, що очікує кожного з присутніх у майбутньому, місцями складному, але безперечно благословенному, пасторському служінні. Проповіддю це назвати було складно, хоча здалеку могло здатись так. Відчувалось, що це більше як батьківські поради, аніж лекція чи проповідь старшого пастора.

Роздуми завершились об’єднанням у одній спільній молитві, після чого усі сіли за стіл.

Побачене на столі вразило своїм виглядом. Мерехтіння свічок доповнювало і без того привабливе сервірування стола, на якому знаходились різноманітні страви домашнього приготування. Шпажки, салати, картопляне пюре, домашні чебуреки з сиром, компот та інші закуски. Здавалося б, звичайнісінька їжа, але приготована з любов’ю та турботою не лише Ольгою, дружиною ректора, але й батьками сімейства – дідусем та бабусею, яким вже за 80. Вони не були присутні, але їх бажання зробити приємне “голодним” студентам було вельми відчутним.

Спілкування за столом проходило невимушено і дружньо. Всі почувають себе вільними і не соромляться жартувати, говорити про життя і просто бути собою.

Багато уваги ректор приділив знайомству із дружинами богословів. Кожна з них давала відповіді на різні питання про хобі, сімейні традиції, фах і місце роботи. Звичайно, питання були поставлені в невимушеній формі гри для знайомства, спокійно, дружньо та сімейно.

На стіл також були подані десерти. Звичайно, вони також були домашніми. Ректор якось сказав, що можна було би замовити торти чи їжу з супермаркету, але домашня – буде завжди актуальна. Ці слова були не безпідставними, страви, головними інгредієнтами яких були любов і турбота, виявились не лише смачними та ситними, але й корисними та поживними.

Теплоту сімейної атмосфери перервала необхідність завершувати зустріч, але розходитись просто так не можна. Кожен член сім’ї повернувшись один до одного виразив захоплення своїм другом життя, ще раз освідчився у коханні та помолився за свого партнера.

Зрештою, світло було увімкнено, всі стали для спільного, сімейного фото.

Ці сім’ї складають одну велику сім’ю – УАТІ, майбутніх Пасторів Церкви АСД в Україні.