Як журналіст став богословом
Євген Семеняк зараз навчається на теологічному факультеті. Перед цим він закінчив «Журналістику» в Українському гуманітарному інституті. Як вийшло, що журналіст став богословом – читайте далі у матеріалі.
Чому ти обрав кілька років тому навчатися саме в УГІ?
По-перше, це християнський заклад, оскільки я теж християнин, це конфесійно мій заклад. Я адвентист сьомого дня в третьому поколінні, тому я одразу знав, куди мені йти.
Що тобі тут найбільше подобається?
Найбільше подобається робота Студентської ради, тому що я сам був у складі студентської ради на 2 курсі журналістики, був міністром спорту. Мені подобається їхня організація різних заходів, те як вони посвячують свої серця, свої таланти служінню Богу.
А що найбільше не подобається?
Мені не подобається, коли люди не вітаються. Є окрема група людей, які ідуть і не вітаються. У нас прийнято тут вітатися, це така добра християнська традиція.
Може є щось, що ти хотів би тут змінити?
Не знаю, що тут можна змінити, тому що таку атмосферу нічим не замінити.
Чому зробив такий вибір у житті, що пішов на вчитися на богословському факультеті після отримання освіти журналіста?
Я відчував себе не у своїй тарілці, коли був на журналістиці, адже я обрав поставити Бога на перше місце у своєму житті. Так, я міг працювати на телеканалі «Надія», але у мене не було якогось відчуття, що це моє.
В мене було бажання вступити на богослова ще у 2017 році, тоді я все ж обрав журналістику. Я ще не був дорослим і то був несвідомий вибір. Мені порадив друг, і я вступив. Тим більше, я виграв конкурс, зайняв перше місце і у мене була знижка на перший рік навчання.
Як тобі твоя група?
Мені подобається. Ми всі різного віку, тому гарно розуміємо один одного. На журналістиці був старостою, тут теж староста.
А що в роботі старости подобається?
Це постійна систематична організація всього процесу, комунікація між викладачами.
Чим займаєшся в вільний від навчання час?
Займаюсь столярними роботами. В мене немає спеціальної освіти, але тут я дізнався, що маю такий талант і розвинув його. Різні декорації роблю, столики, все що пропонує студентська рада, УГІ.
Що найскладніше доводилось робити?
Мабуть, ясла, які я робив на різдвяний концерт. Або підставка нотна на рояль – теж складна була робота.
Що будеш робити після закінчення навчання?
Буду священнослужителем в церкві. Я ще не знаю, куди мене Бог направить, але до цього приймав усі рішення, тільки спілкуючись з Богом. Цього разу в мене теж була відповідь від Нього: з Божою допомогою, мене допускали до різних екзаменів, до вступу.
Був у мене такий досвід: мені сказали, що потрібно місяць готуватися до вступу в теологічний інститут, а я тільки-но закінчив четвертий курс, отримав диплом бакалавра з журналістики. Я розумів, що за такий короткий час можу не встигнути підготуватися. Та все ж, Бог мені допоміг, і зараз я навчаюся.
Автор: Владислав Плосконос
Tag:article