Сім’я в житті християнина

Володимир Куцій звершує пасторське служіння, викладає в Українському адвентистському теологічному інституті (УАТІ) предмет «Дошлюбне консультування».

Розкажіть трохи про себе: звідки ви, яка ваша сім’я, як ви стали адвентистом?

Я народився у 1969 році в місті Галич Івано-Франківської області. Тато працював вчителем історії, а мама була вчителькою початкових класів.

Після закінчення школу і технікуму служив у лавах радянської армії, після чого поступив до педагогічного університету на фізико-математичний факультет.

У 1995 році я одружився, маю двох дітей: сина і дочку.

Під час навчання на 3 курсі я почав читати Біблію, повірив в Бога і зрозумів, що Бог мене кличе для проповіді Євангелії. Станом на сьогодні вже більше 20 років звершую пасторське служіння.

Чи викладали ви ще десь, окрім УАТІ?

Я бачу, що Бог мене готував до цього все життя. Під час навчання в університеті я допомагав своїй групі писати курсові роботи. Тобто не викладачі їх перевіряли, а я, і вони вже готові здавали. До того ж, я навчався саме у педагогічному університеті, і це дуже допомагає мені зараз.

Я регулярно проводив курси з вивчення Біблії, викладав у Буковинському предмет «Гомілетику» та в Київському біблійних інститутах різні теми, які стосуються святилища і соціального служіння церкви.

Також я пройшов курс підготовки Генеральної конференції з сімейних стосунків, отримав сертифікат і мене запросили викладати цей предмет – «Дошлюбне консультування».

Чому саме дошлюбне консультування?

На початку мого пасторського служіння, коли я ще замислювався, чи варто розповідати людям про сімейні відносини, якось вночі мені подзвонила одна жінка. Вона була на межі самогубства, і 3-годинна розмова змінила її рішення. Вона тоді сказала, що я врятував їй життя.

Після цього я зрозумів, що Господь закликає мене допомагати людям, особливо в сімейних відносинах. А згодом мене запросили на навчання, що проводилося під егідою  Генеральної конференції. Це не я обрав, це Бог направляв мене, підказував, давав освіту, відповідні знання і навички.

Чи потрібна якась особлива освіта/кваліфікація, щоби викладати в УАТІ?

На той момент, коли мене запросили, я вже отримав досить непогану кваліфікацію, якої було достатньо, щоби викладати.

Чи є ваша посада викладача в УАТІ офіційно оформленою? Чим ви ще займаєтеся?

Моя основна сфера роботи – пасторська діяльність. А викладаю я додатково, зважаючи на певні знання і навички.

Я бачу велику перевагу УАТІ в тому, що майже всі викладачі є не просто теоретиками, а й практиками, які звершують пасторське служіння і мають знання, підкріплені реальним життям.

Багато сучасних викладачів у різних університетах дають студентам знання, які мало придатні для практичного життя. Слава Богу, що в УАТІ викладають пастори, які діляться зі студентами знаннями, які вони безпосередньо втілюють у життя.

Чому ваш предмет є важливим?

Я це пояснюю всім студентам. Тому що хочемо ми цього чи ні, але ми народжуємося в сім’ї, ми ростемо в сім’ї, ми створюємо сім’ю. Ми виховуємо дітей, тому знання принципів побудування відносин в сім’ї є дуже важливими.

Тому що якщо людина не вміє будувати відносини в сім’ї – вона не зможе будувати відносини з ближніми і так само це буде відображатися негативно на стосунках із Богом.

Тому я вважаю, що цей предмет є досить важливим і життєвим.

Практичне життя з Богом і в сім’ї є актуальним, це потрібно знати, вміти, тому я вважаю, що предмет є таким життєвим, необхідним. А майбутньому пастору і поготів!

Розкажіть про ваші хобі. Як ви любите проводити вільний час?

Що цікаво, що Бог може змінювати сфери нашої діяльності. Я чоловік техніки, люблю щось ремонтувати, розбирати або придумувати нове. Зараз, звісно, часу на це небагато, але коли є можливість навіть покрутити гайки в своїй машині, це для мене розрада.

Про що ви мрієте?

Для мене найбільша мрія – щоб моя сім’я, мої діти, батьки були з Господом. А все решта буде додано…

Автор: Олександр Дар’єнко