Урочистий форум «Реформація: уроки історії та завдання на майбутнє» Київ 3-4.11

photo_2017-11-20_10-09-17

Рівно 500 років тому, 31 жовтня 1517 року, монах – августинець Мартин Лютер прибив до дверей церкви у м. Віттенберзі 95 тез, в яких лаконічно сформулював основні аспекти католицького віросповідання, що потребували змін. Ця подія стала доленосною для Європи, наслідки якої ми бачимо і в наш час. Реформація, офіційно розпочата Лютером, а також Кальвіном, Цвінглі та іншими значними постатями, вплинула, окрім, звичайно ж, релігії, ще й на культуру, мистецтво, політику, економіку, побут, світу й інші сфери життя людей. Закономірно, що ювілейний рік з дня початку Реформації не міг не стати особливим.

Протягом 2017 року на території України силами протестантських конфесій та з підтримки місцевих і держаних органів влади проводилися різноманітні заходи, в центрі котрих була ця сама дата: 500 річчя Реформації. Дата, котра є нагадуванням про надзвичайну силу Слова Божого; подія, котра свідчить про радикальні зміни, які можуть розпочатися з однієї людини, що почула поклик Божий; рух, що об’єднав протестантів України та світу задля слави Божої, служіння співвітчизникам та переосмислення свого духовного коріння.  І 3 – 4 листопада цього року відбувся  один із наймасовіших заходів, приурочених до цієї події – підсумковий урочистий форум року під загальною назвою «Реформація: уроки історії та завдання на майбутнє», який проходив у м. Києві, у Національному палаці «Україна».

Форум розпочався 3 листопада о 10:00 із реєстрації делегатів. При реєструванні кожен учасник отримав комплект літератури, до якого входили видання по історії Реформації, статті дослідників різних сфер суспільного життя і впливу на нього Реформації та сучасних протестантських течій, а також проект Резолюції Протестантських Євангельских церков з нагоди святкування 500–річчя Реформації. Це дало змогу присутнім ознайомитися з розпорядком дня й статистичними даними, стосовно діяльності протестантських громад на території України і ще раз нагадати собі основні віхи Реформації.

Ведучим І пленерного засідання був молодіжний пастор церкви адвентисті сьомого дня Сергій Степанюк, який звернувся до аудиторії зі вступним словом та оголосив розпорядок дня. А саме засідання почалося з молитви та урочистого співу пісні «Вся хвала тобі, наш Боже».

Першим з привітальним словом та молитвою виступив голова Всеукраїнської ради євангельських церков Валерій Антоніо.

Після привітального слова йшла проповідь старшого єпископа віри євангельської Михайла Павличка про реформацію особистості, котра заснована на трьох аспектах: Ісусі Христі, Слові Божому та дії Святого Духа. Неодноразово єпископом Павличком було наголошено на тому, що реформація – не одноразове переживання, а процес, що має продовжуватися все життя.

Окрім служителів протестантських конфесій на форумі були присутні й представники державної влади. І першим від імені уряду виступив із привітанням з річницею Реформації  віце прем’єр міністр Геннадій Зубков й наголосив на тому, що новий курс нашої держави заснований, окрім демократичних засад, на біблійних принципах.

Наступним представником Кабінету Міністрів України був міністр охорони здоров’я – Ульяна Супро. Нею було наголошено на новій реформі здоров’я, основний принцип якої «лікар для кожної сім’ї», а також закликала раду церков до допомоги у реалізації даної реформи.

Привітальне слово також було надано голові комітету закордонних справ України Ганні Гопко. Вона зробила акцент на тому, щоб протестанти не засуджували владу, але своїми молитвами підтримували їх в управлінні державою та прийнятті рішень і затвердженні законів.

Крім служителів українських протестантських церков та представників української влади на форумі були присутні й закордонні гості. Серед них – помічник сенатора штату Алабама Білла Гайтауера Джозеф Саваджи. Особливо у своїй промові наголошував на тому, що справжня сила християнина не в міцній економіці, стабільній політиці, а в Богові; а також на справжньому благочесті, котре полягає у добрих справах та співчутливому ставленні до бідних, сиріт, вдів…

Завершили естафету привітання з ювілеєм голова фракції Самопоміч та перший заступник голови Народного фронту Віктор Єленський. Вони говрили про те, що Господь через Соє Слово входить у серце людини й реформує його і про свободу совісті, свободу слова й демократичний лад у нашій державі, на формування яких значним чином вплинула Реформація XVI ст.

По завершенню привітання присутнім був представлений відео-звіт про заходи в рамках проекту R500що відбувалися по всій Україні протягом даного року, після чого за співпрацю та допомогу проекту було нагороджено служителів та діячів різних сфер.

Також на огляд аудиторії була представлена ювілейна монета, номіналом у 5 гривень, присвячену 500-річчю Реформації, котру відчеканив Національний Банк України. На аверсі монети на дзеркальному тлі зображено  хрест, ліворуч від якого розкрита Біблія, а праворуч – 5 тез Реформації (Sola Scriptura, sola fide, sola gratia, solus Christus, soli Deo gloria). На реверс монети на червоно-чорному тлі зображено погруддя Лютера, котрий тримає в руках 95 тез; ліворуч від нього знаходить розп’яття а також напис «500 років Реформації». Дану монету випустили у кількості 40 тисяч екземплярів.

Наступним за розпорядком першого пленарного засідання була проповідь служителя баптистської церкви Миколи Романюка. Він зосередився, головним чином, на практичній діяльності протестантських церков, конкретно – на освіті, створенні протестантськими конфесіями як вищих навчальних закладів, так і загальноосвітніх шкіл, що допоможе збільшувати позитивний вплив на різні верстви населення й виховувати підростаюче покоління на принципах Слова Божого (взаємоповага, служіння одне одному та ін.). Проте, говорячи про духовний стан сучасних протестантів, пастор Романюк констатував сумну тенденцію, що протестанти у наш час на жаль знаходяться не на високому духовному рівні, тому закликав присутніх до розвитку тісних відносин зі Спасителем а також розвитку хороших дружніх стосунків зі всіма оточуючими нас людьми, що і робив Ісус, коли жив у нашому світі.

За проповіддю йшла «панельна дискусія», у якій брали участь служителі протестантських церков та доктори богослів’я. Їм були задані актуальні питання, і в ході дискусій були зроблені відповідні висновки, дані поради, стосовно практичного життя християн. Було ще раз наголошено, що реформація в нашому житті – невпинний процес і закликано присутніх, щоб вона ніколи не припинилася; було сказано і про те, що завжди реформації, змінам, передує криза, і якщо ми прагнемо змін то повинні бути готові дещо втратити і почути голос Божий, адже не завжди можем одразу розпізнати найкраще для нас. Як говорив і сам Лютер, що боїться не папи чи вогнища, а власного серця.

Завершив перше пленарне засідання форуму промовою та молитвою керівник церкви адвентистів сьомого дня в Україні Станіслав Носов.

Після обіду усі присутні могли обрати для себе найцікавіші для них теми, пов’язані з Реформацією та відвідати відповідні секції (майстер-класи), серед яких були наступні:

  • реформація церковного лідерства;
  • благовістя у сфері науки та освіти;
  • захист прав і свобод християн та церков;
  • культура і мистецтво;
  • реформація медіа;
  • сімейні цінності;
  • соціальна та волонтерська робота;
  • громадська та політична робота;
  • економіка і бізнес.

На кожному з даних майстер-класів учасники форуму могли дізнатися багато нового, ясніше зрозуміти вплив Реформації на різні сфери життєдіяльності людей не тільки західноєвропейських країн, але і в нашій державі. Подібні обговорення у малих групах є дуже корисними, адже дають змогу кожному бути задіяному в дискусії та отримати відповіді на питання, котрі турбують його особисто.

Після майстер-класів на всіх присутніх чекала вечеря, по завершенню якої розпочалося друге пленарне засідання форуму, яке так само включало в себе проповідь, лекцію та, на завершення, панельну дискусію.

Перший день підсумкового форуму року присвяченому 500-річчю Реформації пройшов дуже насичено, незабутньо та конструктивно. Всі делегати мали змогу вкотре пересвідчитися у тому,  Реформація – це не лише історична подія, котра відбулася у далекому XVI ст. й залишилася у своїй епосі, а нам залишається тільки досліджувати її. Реформація – це живий процес, шлях, що повинен продовжуватись усе життя, досвід, котрий повинен пережити кожен. Ми, протестанти ХХІ ст. маємо честь продовжувати справу, почату колись Мартином Лютером, Жаном Кальвіном, Ульріхом Цвінглі, постійно пам’ятаючи, на що здатна одна людина, сповнена Духом Святим, християним, що регулярно молиться й читає Біблію. «Поклик почує кожен» – таким був девіз форуму. Кожен із нас почує поклик Божий. Якою буде на нього наша відповідь?

Влад Берецкі

Оставьте ответ

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *